Поради учням

Кілька способів подолання стресу та тривожності 

ПЕРШИЙ СПОСІБ: "ЧАРІВНЕ СЛОВО"
Повторення простих тверджень дозволяє подолати емоційне напруження.
Ось наприклад:
"Зараз я почуваюся краще"; "Я можу повністю розслабитися, а потім швидко зібратися"; "Я можу керувати своїми внутрішніми почуттями"; "Я подолаю напругу будь-коли, якщо забажаю"; "Життя швидкоплинне, щоб витрачати його на хвилювання".
"Придумайте свої особисті твердження. Вони повинні бути коротенькими позитивними. Дуже важливим є повторення. Повторюйте їх щодня по кілька разів. Спробуйте використовувати різні твердження, зупиніться на тих, які вам найбільше допомагають.
ДРУГИЙ СПОСІБ: "ВАШІ ПОЗИТИВНІ ЯКОСТІ"
Складіть перелік ваших безперечно позитивних якостей. Наприклад: "Я добрий товариш"; "Я досяг певних успіхів у навчанні"; "Я допомагаю оточуючим"; "Я визнаю свої помилки"; "Я досить приваблива людина"; "Я талановита людина"; "Я намагаюсь жити в моральній чистоті й бути добрим до людей"; "Я став краще розуміти себе".
Напишіть цей перелік на аркуші паперу і завжди беріть його з собою. Коли ви почуваєте себе невпевнено, відкрийте аркуш та сконцентруйте увагу на своїх сильних якостях. Ще краще якщо є можливість сказати собі це вголос. Це значно посилить вашу впевненість у собі.
ТРЕТІЙ ЗАСІБ: "ПРИЙМАТИ САМОГО СЕБЕ"
Приймати себе - це підтримувати, виявляти турботу та відкрито цінувати ту людину, якою ви є. Треба завжди дарувати любов собі, це обов'язково принесе позитивні наслідки.
Зупиніться на хвилину і подумайте про те, що ви повинні подобатися і собі теж. Скажіть уголос або подумайте: "Я турбуюся про себе, моє щастя дуже важливе для мене. Я хочу підтримати себе зробити все якнайкраще. Я хочу для себе по-справжньому гарного життя. Я завжди можу собі допомогти".
Почуття особистісної підтримки посилиться, якщо ви обіймете себе або просто стиснете руки, ніби підтверджуючи цим слова. І ще один момент, на який хотілося б звернути увагу. Чи багато людині потрібно для щастя? "Я народився - і цього достатньо",- так вважав Альберт Ейнштейн. Але багатьом з нас треба більше. Інколи так багато, що щастя стає примарним. Ми ставимося до себе так, як ставляться до нас наші батьки. Якщо дитина відчуває, що любов батька і матері не безкорисна і дарується як нагорода за зразкову поведінку та успіхи у навчанні, то з часом вона і сама стає стосовно себе на позицію батьків Тоді "успіх і оплески" стають єдиною основою для самоповаги і любові до себе. І життя перетворюється на постійну боротьбу за те, щоб її досягнення визнало суспільство. Проте повага і любов, потрібні кожному, а не тільки відміннику та суперлюдині.
Є багато засобів, які дають змогу досягти внутрішньої рівноваги, не відчувати дискомфорту, не переживати стресових ситуацій, треба лише почати працювати над собою.
С. О. Андрузська